підгвинчуватися
ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док.
1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим.
– Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, – він махнув рукою на вітряки: – Як метелиці, закрутилися. Значить, люди живуть – хліб мають (А. Головко).
2. тільки недок. Пас. до підгвинти́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підгвинчуватися — підгви́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підгвинчуватися — -уюся, -уєшся, недок., підгвинтитися, -нчуся, -нтишся, док. 1》 тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. 2》 тільки недок. Пас. до підгвинтити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. — Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, — він махнув рукою на вітряки: — Як метелиці, закрутилися. Словник української мови в 11 томах