підгинати —
-аю, -аєш, недок., підігнути, -дігну, -дігнеш, док., перех. Загинати всередину або під кого-, що-небудь. || Гнути, згинати в суглобах (яку-небудь частину тіла).
Великий тлумачний словник сучасної мови
підгинати —
ПІДГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІГНУ́ТИ, дігну́, ді́гнеш, док., що. Загинати всередину або під кого-, що-небудь. Поштиво стала [секретарка] біля столика, спершись на нього правою рукою...
Словник української мови у 20 томах
підгинати —
піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.
Фразеологічний словник української мови
підгинати —
ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.
Словник синонімів української мови
підгинати —
ПІДГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІГНУ́ТИ, дігну́, ді́гнеш, док., перех. Загинати всередину або під кого-, що-небудь. Поштиво стала [секретарка] біля столика, спершись на нього правою рукою...
Словник української мови в 11 томах
підгинати —
Підгина́ти, -на́ю, -єш сов. в. підігнути, -ну, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2) — хвіст. Трусить, робѣть.
Словник української мови Грінченка