підгинати

підгина́ти

-аю, -аєш, недок., підігнути, -дігну, -дігнеш, док., перех.

Загинати всередину або під кого-, що-небудь.

|| Гнути, згинати в суглобах (яку-небудь частину тіла).

Значення в інших словниках

1. підгинати — підгина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підгинати — ПІДГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІГНУ́ТИ, дігну́, ді́гнеш, док., що. Загинати всередину або під кого-, що-небудь. Поштиво стала [секретарка] біля столика, спершись на нього правою рукою...  Словник української мови у 20 томах
3. підгинати — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.  Фразеологічний словник української мови
4. підгинати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови
5. підгинати — ПІДГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІГНУ́ТИ, дігну́, ді́гнеш, док., перех. Загинати всередину або під кого-, що-небудь. Поштиво стала [секретарка] біля столика, спершись на нього правою рукою...  Словник української мови в 11 томах
6. підгинати — Підгина́ти, -на́ю, -єш сов. в. підігнути, -ну, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2) — хвіст. Трусить, робѣть.  Словник української мови Грінченка