Орфографічний словник української мови

підгоряти

підгоря́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підгоряти — див. горіти  Словник синонімів Вусика
  2. підгоряти — -яє і підгорати, -ає, недок., підгоріти, -рить, док. 1》 Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. || Занадто засмажуючись, пригоряючи, набувати гіркого присмаку (про страви). || Прилипати, пригоряти до чого-небудь під час варіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгоряти — ПІДГОРЯ́ТИ, я́є і ПІДГОРА́ТИ, а́є, недок., ПІДГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. Олексина хата уже підгорала, а її стріха завалилася, погрібавши в своїх руїнах бідну Матрону (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. підгоряти — ПІДГОРЯ́ТИ, я́є і ПІДГОРА́ТИ, а́є, недок., ПІДГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. Олексина хата уже підгорала, а її стріха завалилася, погрібавши в своїх руїнах бідну Матрону (Фр.  Словник української мови в 11 томах