підгоряти

підгоря́ти

-яє і підгорати, -ає, недок., підгоріти, -рить, док.

1》 Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку.

|| Занадто засмажуючись, пригоряючи, набувати гіркого присмаку (про страви).

|| Прилипати, пригоряти до чого-небудь під час варіння.

2》 Втрачати свіжість, присмажуватися сонцем (про рослину).

Значення в інших словниках

1. підгоряти — підгоря́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підгоряти — див. горіти  Словник синонімів Вусика
3. підгоряти — ПІДГОРЯ́ТИ, я́є і ПІДГОРА́ТИ, а́є, недок., ПІДГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. Олексина хата уже підгорала, а її стріха завалилася, погрібавши в своїх руїнах бідну Матрону (І.  Словник української мови у 20 томах
4. підгоряти — ПІДГОРЯ́ТИ, я́є і ПІДГОРА́ТИ, а́є, недок., ПІДГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. Олексина хата уже підгорала, а її стріха завалилася, погрібавши в своїх руїнах бідну Матрону (Фр.  Словник української мови в 11 томах