підгорілий

підгорі́лий

-а, -е.

1》 Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін.

|| Засмажений, пригорілий (про страви).

2》 Який втратив свіжість; присмажений сонцем (про рослину).

Значення в інших словниках

1. підгорілий — підгорі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підгорілий — ПІДГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін. Підгорілі крокви затріщали з одного боку, вся покрівля враз скривилася на бік, посунулась одним причілком униз (Б. Грінченко); // Засмажений, пригорілий (про страви).  Словник української мови у 20 томах
3. підгорілий — ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є.  Словник синонімів української мови
4. підгорілий — ПІДГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін. Підгорілі крокви затріщали з одного боку, вся покрівля враз скривилася на бік, посунулась одним причілком униз (Гр., II, 1963, 303); // Засмажений, пригорілий (про страви).  Словник української мови в 11 томах