Орфографічний словник української мови

піддимка

пі́ддимка

іменник жіночого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. піддимка — -и, ж., діал. Дрібна цибуля-саджанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піддимка — ПІ́ДДИМКА, и, ж., діал. Дрібна саджана цибуля. Піддимка розрослася, як зелене руно (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. піддимка — ПІ́ДДИМКА, и, ж., діал. Дрібна саджана цибуля. Піддимка розрослася, як зелене руно (Н.-Лев., І, 1956, 85).  Словник української мови в 11 томах
  4. піддимка — Піддимка, -ки ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Вас. 203. Цибуля піддимка — засушка. Грин. II. 21. Зелена піддимка розрослася. Левиц. І. 28.  Словник української мови Грінченка