піддимка

Піддимка, -ки

ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Вас. 203. Цибуля піддимка — засушка. Грин. II. 21. Зелена піддимка розрослася. Левиц. І. 28.

Значення в інших словниках

1. піддимка — пі́ддимка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. піддимка — -и, ж., діал. Дрібна цибуля-саджанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піддимка — ПІ́ДДИМКА, и, ж., діал. Дрібна саджана цибуля. Піддимка розрослася, як зелене руно (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. піддимка — ПІ́ДДИМКА, и, ж., діал. Дрібна саджана цибуля. Піддимка розрослася, як зелене руно (Н.-Лев., І, 1956, 85).  Словник української мови в 11 томах