Орфографічний словник української мови

підкомірчик

підкомі́рчик

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкомірчик — -а, ч., рідко. Те саме, що підкомірець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкомірчик — ПІДКОМІ́РЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що підкоміре́ць. У ротного відчувалася школа: чудова постава, свіжий підкомірчик, зношені чоботи начищені (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підкомірчик — ПІДКОМІ́РЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що підкоміре́ць.  Словник української мови в 11 томах