підкомірчик

ПІДКОМІ́РЧИК, а, ч., рідко.

Те саме, що підкоміре́ць.

У ротного відчувалася школа: чудова постава, свіжий підкомірчик, зношені чоботи начищені (із журн.).

Значення в інших словниках

1. підкомірчик — підкомі́рчик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. підкомірчик — -а, ч., рідко. Те саме, що підкомірець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкомірчик — ПІДКОМІ́РЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що підкоміре́ць.  Словник української мови в 11 томах