Орфографічний словник української мови

підкоришник

підкори́шник

іменник чоловічого роду, істота

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкоришник — -а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкоришник — ПІДКОРИ́ШНИК, а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. – Романе, а це яке диво так виспівує? – Підкоришник (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкоришник — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети).  Словник синонімів української мови
  4. підкоришник — ПІДКОРИ́ШНИК, а, ч. Маленький сірий співочий птах родини горобиних із довгим дзьобом. З якогось дерева невидима пташина струшує мелодійний передзвін. — Романе, а це яке диво так виспівує?...  Словник української мови в 11 томах