Орфографічний словник української мови

підкутий

підку́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкутий — ПІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкува́ти. Вовк Неситий нахиляєсь [нахиляється], До копита прозираєсь [прозирається], – Ех, як фрасне Шкапа враз, Як у лоб не вцідить просто, А була підкута остро, – То мій Вовк, мов свічка, згас (І. Франко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкутий — підку́тий добре підготовлений, обізнаний (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. підкутий — ПІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкува́ти. Вовк Неситий нахиляєсь [нахиляється], До копита прозираєсь [прозирається], — Ех, як фрасне Шкапа враз, Як у лоб не вцідить просто, А була підкута остро, — То мій Вовк, мов свічка, згас (Фр.  Словник української мови в 11 томах