підкутий

ПІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкува́ти.

Вовк Неситий нахиляєсь [нахиляється], До копита прозираєсь [прозирається], — Ех, як фрасне Шкапа враз, Як у лоб не вцідить просто, А була підкута остро, — То мій Вовк, мов свічка, згас (Фр., XII, 1953, 71);

*Образно. — Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів (Ю. Янов., І, 1954, 254).

Значення в інших словниках

1. підкутий — підку́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підкутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкутий — ПІДКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкува́ти. Вовк Неситий нахиляєсь [нахиляється], До копита прозираєсь [прозирається], – Ех, як фрасне Шкапа враз, Як у лоб не вцідить просто, А була підкута остро, – То мій Вовк, мов свічка, згас (І. Франко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. підкутий — підку́тий добре підготовлений, обізнаний (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт