Орфографічний словник української мови

піднос

підно́с

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. піднос — ч. 1》 род. -у. Дія за знач. підносити. 2》 род. -а. Дерев'яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. 3》 род. -а, заст. Подарунок, хабар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піднос — Тареля, таця, стябло  Словник чужослів Павло Штепа
  3. піднос — ПІДНО́С, ч. 1. род. у. Дія за знач. підно́сити. 2. род. а. Дерев'яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця.  Словник української мови у 20 томах
  4. піднос — ПІДНО́С (плоский посуд для перенесення страв), ТА́ЦЯ, ТАРІ́ЛЬ рідше, СТЯБЛО́ діал. Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (І.  Словник синонімів української мови
  5. піднос — ПІДНО́С, ч. 1. род. у. Дія за знач. підно́сити. 2. род. а. Дерев’яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця.  Словник української мови в 11 томах