підпиратися —
-аюся, -аєшся, недок., підпертися, підіпруся, підіпрешся, док. 1》 чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. || Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню. || у сполуч. зі сл. бік, боки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підпиратися —
ПІДПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДПЕ́РТИСЯ, підіпру́ся, підіпре́шся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід] .. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (І.
Словник української мови у 20 томах
підпиратися —
ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док.
Словник синонімів української мови
підпиратися —
ПІДПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДПЕ́РТИСЯ, підіпру́ся, підіпре́шся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід].. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (Котл.
Словник української мови в 11 томах