підпиратися
підпира́тися
-аюся, -аєшся, недок., підпертися, підіпруся, підіпрешся, док.
1》 чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись.
|| Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню.
|| у сполуч. зі сл. бік, боки. Упиратися рукою (руками) у бік (боки).
2》 перен., розм. Доповнюватися чим-небудь; спричиняти щось.
3》 перен. Мати що-небудь за свою основу, бути побудованим на основі чогось.
4》 тільки недок. Пас. до підпирати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови