підпиратися
підпира́тися
-аюся, -аєшся, недок., підпертися, підіпруся, підіпрешся, док.
1》 чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись.
|| Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню.
|| у сполуч. зі сл. бік, боки. Упиратися рукою (руками) у бік (боки).
2》 перен., розм. Доповнюватися чим-небудь; спричиняти щось.
3》 перен. Мати що-небудь за свою основу, бути побудованим на основі чогось.
4》 тільки недок. Пас. до підпирати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпиратися — підпира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпиратися — ПІДПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДПЕ́РТИСЯ, підіпру́ся, підіпре́шся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід] .. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (І. Словник української мови у 20 томах
- підпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
- підпиратися — ПІДПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДПЕ́РТИСЯ, підіпру́ся, підіпре́шся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід].. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (Котл. Словник української мови в 11 томах