1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підпирати

підпира́ти

-аю, -аєш, недок., підперти, підіпру, підіпреш, док., перех.

1》 Ставити підпори для підтримки чого-небудь.

|| Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось.

|| у сполуч. зі сл. бік, боки. Упирати руку (руки), кулаки у бік (боки).

|| Правити за підпору чому-небудь.

2》 перен., розм. Подавати кому-небудь допомогу; підтримувати когось, чиїсь дії, наміри і т. ін.

|| Підтверджувати, обґрунтовувати що-небудь.

3》 Напирати, штовхаючи кого-, що-небудь.

|| Давити, тиснути (про що-небудь тверде, незручне).

|| безос., розм. Про відчуття болю, стиснення у грудях (від хвороби, хвилювання і т. ін.).

4》 перен., розм. Бути розташованим, підходити дуже близько, наближатися до чогось.

|| рідко. Витісняти, прагнучи заступити кого-небудь.

5》 перен., розм. Спонукати до чого-небудь, змушувати робити щось.

|| Ставати нестерпним, дошкульним. Нестатки підпирають.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпирати — підпира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпирати — (стелю) підтримувати, (намір — ще) сприяти чому, (кого — ще) ПОМАГАТИ кому; (боки) братися в. Словник синонімів Караванського
  3. підпирати — ПІДПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕ́РТИ, підіпру́, підіпре́ш, док., що. 1. Ставити підпори для підтримки чого-небудь. Крістабель і Едіта підпирають двері, щоб він [Деві] не вирвався (Леся Українка); Щоб вона [гілка] не відчахнулася під вагою фруктів... Словник української мови у 20 томах
  4. підпирати — підпира́ти (плечи́ма (голово́ю)) сте́лю. Мати дуже високий зріст. Увійшов (Назар) і стоїть перед нами, стелю підпираючи (Марко Вовчок). підпира́ти (спи́ною (плечи́ма)) сті́ни (стовпи́, одві́рок і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
  5. підпирати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. підпирати — Підпира́ти, -пира́ю, -пира́єш; підпе́рти, підіпру́, -пре́ш; підпе́р, -пе́рла; підпе́рши; підіпри́, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підпирати — ПІДПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕ́РТИ, підіпру́, підіпре́ш, док., перех. 1. Ставити підпори для підтримки чого-небудь. Крістабель і Едіта підпирають двері, щоб він [Деві] не вирвався (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах