1. Словник синонімів української мови

підпиратися

ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док.: обпе́ртися (обіпе́ртися) (опе́ртися), спе́ртися, зіпе́ртися, упе́ртися (впе́ртися), підпе́ртися, злягти́. Рибалки тягли кодоли, ступаючи на кілька ступнів задом уперед і з усієї сили обпираючись станом об дерев'яні лями (І. Нечуй-Левицький); Спочинь! На заступ вірний обіпрись і слухай, і дивись, і не дивуйся (М. Рильський); Один із них був уже старий, ішов поволі, опираючись на палиці (І. Франко); Годі вже читати; і він сперся вже на спинку свого крісла (Г. Хоткевич); Двоє молодих хлопців упираються в дно ріки довгими й товстими жердинами (О. Донченко); Партицький жужмом одсовує від себе купу газет, злягає ліктями на стіл (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпиратися — підпира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпиратися — -аюся, -аєшся, недок., підпертися, підіпруся, підіпрешся, док. 1》 чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. || Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню. || у сполуч. зі сл. бік, боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпиратися — ПІДПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДПЕ́РТИСЯ, підіпру́ся, підіпре́шся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід] .. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (І. Словник української мови у 20 томах
  4. підпиратися — ПІДПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДПЕ́РТИСЯ, підіпру́ся, підіпре́шся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. Був [дід].. Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком (Котл. Словник української мови в 11 томах