Орфографічний словник української мови

підпрапорщик

підпра́порщик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підпрапорщик — -а, ч., військ., заст. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підпрапорщик — ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., іст. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (П. Кочура); – Хлопці, – каже Рубан. – ..  Словник української мови у 20 томах
  3. підпрапорщик — ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., дорев. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 400); — Хлопці, — каже Рубан. — ..  Словник української мови в 11 томах