підпрапорщик
ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., іст.
Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання.
Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (П. Кочура);
– Хлопці, – каже Рубан. – .. Через пастухів узнав, що в банді тисячі, а не дванадцять. Чотири села підпрапорщик підняв (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)