1. Словник української мови у 20 томах

підпрапорщик

ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., іст.

Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання.

Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (П. Кочура);

– Хлопці, – каже Рубан. – .. Через пастухів узнав, що в банді тисячі, а не дванадцять. Чотири села підпрапорщик підняв (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпрапорщик — підпра́порщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підпрапорщик — -а, ч., військ., заст. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпрапорщик — ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., дорев. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 400); — Хлопці, — каже Рубан. — .. Словник української мови в 11 томах