підпрапорщик

Значення в інших словниках

1. підпрапорщик — підпра́порщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. підпрапорщик — ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., іст. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (П. Кочура); – Хлопці, – каже Рубан. – .. Словник української мови у 20 томах
3. підпрапорщик — ПІДПРА́ПОРЩИК, а, ч., військ., дорев. Військове звання у царській армії рангом нижче прапорщика, а також особа, що мала це звання. Матвій, в чині підпрапорщика, служив у Семенівському полку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 400); — Хлопці, — каже Рубан. — .. Словник української мови в 11 томах