Значення в інших словниках
-
підпустити —
[п'ідпуститие] -ушчу, -устиеш; нак. -сти, -с'т'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
підпустити —
див. підпускати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підпустити —
ПІДПУСТИ́ТИ див. підпуска́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
підпустити —
пуска́ти / пусти́ти шпильки́ (шпи́льку, стрі́ли) кому і без додатка. Говорити щось дошкульне, неприємне або робити ущипливе зауваження кому-небудь. Інколи..
Фразеологічний словник української мови
-
підпустити —
ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч.
Словник синонімів української мови
-
підпустити —
ПІДПУСТИ́ТИ див. підпуска́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
підпустити —
Підпуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл. 1) Подпускать, подпустить. 2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. МПр. 69. 3) — москаля. Врать, соврать.
Словник української мови Грінченка