Орфографічний словник української мови

підпір

підпі́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підпір — -пору, ч., тех. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підпір — ПІДПІ́Р, по́ру, ч., техн. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. підпір — ПІДПІ́Р, по́ру, ч., техн. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін.  Словник української мови в 11 томах