Орфографічний словник української мови

підритий

підри́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
  3. підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (Коб., І, 1956, 450).  Словник української мови в 11 томах