підритий

ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підри́ти.

Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (Коб., І, 1956, 450).

Значення в інших словниках

1. підритий — підри́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підритий — ПІДРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підри́ти. Десь-не-десь лежали на землі дерева.., підриті й поборені віком або й розколені громом (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах