підроблювати —
див. підробляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підроблювати —
ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти.
Словник української мови у 20 томах
підроблювати —
ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ...
Словник синонімів української мови
підроблювати —
Підро́блювати, -блюю, -блюєш і підробля́ти, -бля́ю, -бля́єш; підроби́ти, -блю́, -ро́биш, -блять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
підроблювати —
ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти.
Словник української мови в 11 томах
підроблювати —
Підроблювати, -люю, -єш сов. в. підробити, -блю́, -биш, гл. 1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28. 2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане.
Словник української мови Грінченка