підроблювати

Підроблювати, -люю, -єш

сов. в. підробити, -блю́, -биш, гл.

1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28.

2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане.

Значення в інших словниках

1. підроблювати — підро́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підроблювати — див. підробляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підроблювати — ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підроблювати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. підроблювати — Підро́блювати, -блюю, -блюєш і підробля́ти, -бля́ю, -бля́єш; підроби́ти, -блю́, -ро́биш, -блять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підроблювати — ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти.  Словник української мови в 11 томах