підроблювати
Підроблювати, -люю, -єш
сов. в. підробити, -блю́, -биш, гл.
1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28.
2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підроблювати — підро́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підроблювати — див. підробляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підроблювати — ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти. Словник української мови у 20 томах
- підроблювати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
- підроблювати — Підро́блювати, -блюю, -блюєш і підробля́ти, -бля́ю, -бля́єш; підроби́ти, -блю́, -ро́биш, -блять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підроблювати — ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти. Словник української мови в 11 томах