підроблювати
підро́блювати
див. підробляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підроблювати — підро́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підроблювати — ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти. Словник української мови у 20 томах
- підроблювати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
- підроблювати — Підро́блювати, -блюю, -блюєш і підробля́ти, -бля́ю, -бля́єш; підроби́ти, -блю́, -ро́биш, -блять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підроблювати — ПІДРО́БЛЮВАТИ див. підробля́ти. Словник української мови в 11 томах
- підроблювати — Підроблювати, -люю, -єш сов. в. підробити, -блю́, -биш, гл. 1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28. 2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане. Словник української мови Грінченка