Орфографічний словник української мови

підшивка

підши́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підшивка — -и, ж. 1》 тільки підшивка. Дія за знач. підшити, підшивати. 2》 тільки підшивка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін. 3》 розм. Те саме, що підкладка 2). || Обшивка одягу, лиштва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підшивка — ПІДШИ́ВКА, и, ж. 1. тільки підши́вка. Дія за знач. підши́ти, підшива́ти. І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (з наук. літ.). 2. тільки підши́вка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. підшивка — підшивка (пі́дшевка) крав. підкладка (м, ср, ст): Під плащ даємо ватоліну й підшевку (Повний курс)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. підшивка — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М.  Словник синонімів української мови
  5. підшивка — ПІДШИ́ВКА, и, ж. 1. тільки підши́вка. Дія за знач. підши́ти, підшива́ти. І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (Археол., VIII, 1959, 31). 2. тільки підши́вка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  6. підшивка — Дошки, прибиті знизу до балок дерев'яного перекриття.  Архітектура і монументальне мистецтво
  7. підшивка — Підшивка, -ки ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.  Словник української мови Грінченка