Дошки, прибиті знизу до балок дерев'яного перекриття.
Архітектура і монументальне мистецтво
Значення в інших словниках
підшивка —
підши́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
підшивка —
-и, ж. 1》 тільки підшивка. Дія за знач. підшити, підшивати. 2》 тільки підшивка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін. 3》 розм. Те саме, що підкладка 2). || Обшивка одягу, лиштва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підшивка —
ПІДШИ́ВКА, и, ж. 1. тільки підши́вка. Дія за знач. підши́ти, підшива́ти. І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (з наук. літ.). 2. тільки підши́вка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
підшивка —
підшивка (пі́дшевка) крав. підкладка (м, ср, ст): Під плащ даємо ватоліну й підшевку (Повний курс)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
підшивка —
ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М.
Словник синонімів української мови
підшивка —
ПІДШИ́ВКА, и, ж. 1. тільки підши́вка. Дія за знач. підши́ти, підшива́ти. І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (Археол., VIII, 1959, 31). 2. тільки підши́вка. Комплект підшитих газет, документів і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
підшивка —
Підшивка, -ки ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Словник української мови Грінченка