Значення в інших словниках
-
підшипник —
[п'іджшипниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
підшипник —
-а, ч. Опорна деталь для обертових або хитних частин механізму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підшипник —
Ложиська, вальниця
Словник чужослів Павло Штепа
-
підшипник —
ПІДШИ́ПНИК, а, ч. Опорна деталь для обертових або хитних частин механізму. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники... (М. Чабанівський).
Словник української мови у 20 томах
-
підшипник —
Елемент машин, що є опорою валів та осей; забезпечує мінімальний опір тертя; залежно від виду тертя розрізняють п. ковзання та п. кочення (які, відповідно до форми елементів кочення, мають назви: кульковий, роликовий та голчастий).
Універсальний словник-енциклопедія
-
підшипник —
ПІДШИ́ПНИК, а, ч. Опорна деталь для обертових або хитних частин механізму. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).
Словник української мови в 11 томах