пічкурик

пічку́рик

іменник чоловічого роду, істота

риба

Значення в інших словниках

1. пічкурик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пічкур I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пічкурик — ПІЧКУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пічку́р¹. Ловили [пастушки] сорочками, позав'язувавши рукава, пічкуриків (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. пічкурик — ПІЧКУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пічку́р¹. Ловили [пастушки] сорочками, позав’язувавши рукава, пічкуриків (Ю. Янов., II, 1954, 155).  Словник української мови в 11 томах