Орфографічний словник української мови

піщуга

піщуга́

іменник жіночого роду

глибокий пісок

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. піщуга — піщуги, ж., розм. Збільш. до пісок. || Глибокий пісок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  3. піщуга — Піщу́га́, -ги́, -зі́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Досв., Вибр., 1959, 39).  Словник української мови в 11 томах
  5. піщуга — Піщуга, -ги ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.  Словник української мови Грінченка