Великий тлумачний словник сучасної мови

піщуга

піщу́га

піщуги, ж., розм.

Збільш. до пісок.

|| Глибокий пісок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. піщуга — піщуга́ іменник жіночого роду глибокий пісок розм.  Орфографічний словник української мови
  2. піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  3. піщуга — Піщу́га́, -ги́, -зі́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Досв., Вибр., 1959, 39).  Словник української мови в 11 томах
  5. піщуга — Піщуга, -ги ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.  Словник української мови Грінченка