піщуга
піщу́га
піщуги, ж., розм.
Збільш. до пісок.
|| Глибокий пісок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піщуга — піщуга́ іменник жіночого роду глибокий пісок розм. Орфографічний словник української мови
- піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- піщуга — Піщу́га́, -ги́, -зі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Досв., Вибр., 1959, 39). Словник української мови в 11 томах
- піщуга — Піщуга, -ги ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у. Словник української мови Грінченка