1. Словник української мови в 11 томах

піщуга

ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к;

// Глибокий пісок.

Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Досв., Вибр., 1959, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піщуга — піщуга́ іменник жіночого роду глибокий пісок розм. Орфографічний словник української мови
  2. піщуга — піщуги, ж., розм. Збільш. до пісок. || Глибокий пісок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піщуга — ПІЩУГА́, и́, ж., розм. Збільш. до пісо́к; // Глибокий пісок. Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. піщуга — Піщу́га́, -ги́, -зі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. піщуга — Піщуга, -ги ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у. Словник української мови Грінченка