п'яно —
Присл. до п'яний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
п'яно —
П'Я́НО. Присл. до п'я́ний. Марусяк думав чи робив вид, що думає, п'яно уставившися остеклівшими [осклянілими] очима у ватру (Г. Хоткевич); Жандарм взяв до його під козирок, але ждав, що скаже Серьожка. – Гм!..
Словник української мови у 20 томах
п'яно —
П'я́но нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).
Словник української мови Грінченка