п'яно

П'я́но

нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).

Значення в інших словниках

1. п'яно — п'я́но прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. п'яно — Присл. до п'яний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. п'яно — П'Я́НО. Присл. до п'я́ний. Марусяк думав чи робив вид, що думає, п'яно уставившися остеклівшими [осклянілими] очима у ватру (Г. Хоткевич); Жандарм взяв до його під козирок, але ждав, що скаже Серьожка. – Гм!..  Словник української мови у 20 томах