Орфографічний словник української мови

радужка

ра́дужка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. радужка — РА́ДУЖКА, и, ж. Частина судинної оболонки ока, що розташована між рогівкою та кришталиком і має пігменти, від яких залежить колір очей. Передня частина судинної оболонки, яка лежить позаду рогівки, називається радужною оболонкою, або радужкою (Анат. і фізіол. люд., 1957, 156).  Словник української мови в 11 томах