Словник української мови в 11 томах

радужка

РА́ДУЖКА, и, ж. Частина судинної оболонки ока, що розташована між рогівкою та кришталиком і має пігменти, від яких залежить колір очей.

Передня частина судинної оболонки, яка лежить позаду рогівки, називається радужною оболонкою, або радужкою (Анат. і фізіол. люд., 1957, 156).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. радужка — ра́дужка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови