Значення в інших словниках
-
радіан —
РАДІАН – РАДІАНТ Радіан, -а. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. Радіант, -а. Точка небесної сфери, з якої нібито виходять видимі траєкторії рою метеоритів.
Літературне слововживання
-
радіан —
-а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
радіан —
РАДІА́Н, а, ч., мат. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Вимірюють фазу [коливань] в кутових одиницях – радіанах (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
радіан —
радіа́н (від лат. radius – промінь) центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57° 17’ 44,8".
Словник іншомовних слів Мельничука
-
радіан —
(рад) одиниця вимірювання плоского кута, додаткова у системі СІ; центральний кут, що відповідає дузі, довжина якої дорівнює її радіусові; 1 рад = 180º / π — 57º17’45”.
Універсальний словник-енциклопедія
-
радіан —
РАДІА́Н, а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги.
Словник української мови в 11 томах