радіан

радіа́н

(від лат. radius – промінь)

центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57° 17’ 44,8".

Значення в інших словниках

1. радіан — радіа́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіан — РАДІАН – РАДІАНТ Радіан, -а. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. Радіант, -а. Точка небесної сфери, з якої нібито виходять видимі траєкторії рою метеоритів.  Літературне слововживання
3. радіан — -а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. радіан — РАДІА́Н, а, ч., мат. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Вимірюють фазу [коливань] в кутових одиницях – радіанах (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. радіан — (рад) одиниця вимірювання плоского кута, додаткова у системі СІ; центральний кут, що відповідає дузі, довжина якої дорівнює її радіусові; 1 рад = 180º / π — 57º17’45”.  Універсальний словник-енциклопедія
6. радіан — РАДІА́Н, а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги.  Словник української мови в 11 томах