радіан
радіа́н
(від лат. radius – промінь)
центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57° 17’ 44,8".
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіан — радіа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- радіан — РАДІАН – РАДІАНТ Радіан, -а. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. Радіант, -а. Точка небесної сфери, з якої нібито виходять видимі траєкторії рою метеоритів. Літературне слововживання
- радіан — -а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радіан — РАДІА́Н, а, ч., мат. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Вимірюють фазу [коливань] в кутових одиницях – радіанах (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- радіан — (рад) одиниця вимірювання плоского кута, додаткова у системі СІ; центральний кут, що відповідає дузі, довжина якої дорівнює її радіусові; 1 рад = 180º / π — 57º17’45”. Універсальний словник-енциклопедія
- радіан — РАДІА́Н, а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Словник української мови в 11 томах