1. Літературне слововживання

радіан

РАДІАН – РАДІАНТ

Радіан, -а. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові.

Радіант, -а. Точка небесної сфери, з якої нібито виходять видимі траєкторії рою метеоритів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіан — радіа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіан — -а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіан — РАДІА́Н, а, ч., мат. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Вимірюють фазу [коливань] в кутових одиницях – радіанах (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. радіан — радіа́н (від лат. radius – промінь) центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57° 17’ 44,8". Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радіан — (рад) одиниця вимірювання плоского кута, додаткова у системі СІ; центральний кут, що відповідає дузі, довжина якої дорівнює її радіусові; 1 рад = 180º / π — 57º17’45”. Універсальний словник-енциклопедія
  6. радіан — РАДІА́Н, а, ч. Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги. Словник української мови в 11 томах