разючо

разю́чо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. разючо — присл., рідко. Те саме, що разюче.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. разючо — РАЗЮ́ЧО, присл., рідко. Те саме, що разю́че. Карпо Васильович, разючо помолоділий, уже стояв на ґанку і, скинувши кашкета, дивився вгору, мовби чекаючи звідти когось дорогого, бажаного... (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. разючо — РАЗЮ́ЧО, присл., рідко. Те саме, що разю́че. Карпо Васильович, разючо помолоділий, уже стояв на ганку і, скинувши кашкета, дивився вгору, мовби чекаючи звідти когось дорогого, бажаного… (Гончар, І, 1954, 533).  Словник української мови в 11 томах