1. Орфографічний словник української мови

разючо

разю́чо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. разючо — присл., рідко. Те саме, що разюче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. разючо — РАЗЮ́ЧО, присл., рідко. Те саме, що разю́че. Карпо Васильович, разючо помолоділий, уже стояв на ґанку і, скинувши кашкета, дивився вгору, мовби чекаючи звідти когось дорогого, бажаного... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. разючо — РАЗЮ́ЧО, присл., рідко. Те саме, що разю́че. Карпо Васильович, разючо помолоділий, уже стояв на ганку і, скинувши кашкета, дивився вгору, мовби чекаючи звідти когось дорогого, бажаного… (Гончар, І, 1954, 533). Словник української мови в 11 томах