Орфографічний словник української мови

рвачко

рва́чко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рвачко — розм., рідко. Присл. до рвачкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рвачко — РВА́ЧКО, рідко. Присл. до рвачки́й. Раптом десь збоку .. ревнули рвачко й загрозливо гудки повітряної тривоги (Є. Кротевич); Рільник рвачко повернувсь до голови і щось сказав (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. рвачко — РВА́ЧКО, розм., рідко. Присл. до рвачки́й. Раптом десь збоку.. ревнули рвачко й загрозливо гудки повітряної тривоги (Крот., Сини.., 1948, 262); Рільник рвачко повернувсь до голови і щось сказав (Головко, І, 1957, 307).  Словник української мови в 11 томах